Принцеса Єлизавета (майбутня королева)
Весілля спадкоємиці британського престолу у повоєнному 1947 році стало символом надії та відродження. Сукня від Нормана Хартнелла сплела воєдино історію країни та її мрію про краще майбутнє.
Через два роки після закінчення Другої світової війни Велика Британія жила за карточною системою. Щоб пошити сукню, принцесі Єлизаветі довелося збирати продовольчі талони — їх надіслали з усієї країни тисячі простих громадян, але за законом королівська родина не мала права прийняти цей дарунок.
Шовк, перлини та алегорії
Норман Хартнелл надихнувся добою Відродження: сукня з білого атласу вишита зірками, квітами апельсина, геральдичними колосками пшениці та білими трояндами — символами миру і родючості. Шлейф завдовжки майже п'ять метрів несли вісім фрейлін. Понад десять тисяч перлин і кристалів прикрасили поверхню сукні.
Спадщина вбрання
Сукня довела, що розкіш можлива навіть у аскетичні часи, якщо вона наповнена змістом. Хартнелл став придворним кравцем і одягав королеву Єлизавету II упродовж усього її правління. Весілля транслювалося по радіо на двісті мільйонів слухачів — це була справжня медіаподія.
